Знайомство з цим видатним містом у мене сталося в лютому 2016 року, і цей «холодний» місяць я вже не зможу забути ніколи…
Ще тільки приїхавши в аеропорт міста Мінськ, душа в передчутті початку радіти сама по собі ? Я хотіла поїхати в це місто давно, однак можливості не уявлялося як-то, але ось воно сталося — я їду, а вірніше лечу! Рейс був прямий, виконувався нашими національними авіакомпаніями БЄЛАВІА. По тривалості політ повинен був тривати 1 годину і 40 хвилин, однак у небі ми провели більше часу із-за сильного зустрічного вітру, тому і затрималися майже на годину. Дана обставина не могло мене не засмутити, так як самі розумієте, хотілося якомога швидше відчути промені теплого сонечка і ніжний бриз Середземного моря…благо місце у мене було біля віконця, і я, насолоджуючись улюбленою музикою в навушниках, просто розглядала краси нашої Неосяжної з ілюмінатора.
Ось ми приземлилися. Краса. Спокій. Якесь умиротворення. На таксі до готелю. Готель, де я зупинилася називається Hotel Royal, розташовується майже в серці Барселони, на Paseo de la Gracia — «артерії» торгівлі цього міста. У крокової доступності від готелю — Будинок Міла (одне з найвеличніших творінь Гауді, такого ж величного іспанського архітектора).
У перший же день, а точніше вечір, я вирушила досліджувати місто. Мені здається, що коли запалюються нічні вогні міста «забарвлюються» в зовсім інші кольори, у них з’являється особлива якась містика і своя особлива аура.
Я побрела по Paseo — не обчислену кількість ресторанів, кафе, магазинів, торгових залів, сміх та щасливі обличчя місцевих і туристів, вуличні артисти, величезна кількість мотоциклістів…все-все це на одній вулиці, що нагадує мурашник, тільки мурашник в якому не працюють, а навпаки — відпочивають і насолоджуються життям.
Йшла-йшла, нікуди не звертала і дорога привела мене на гору Монжуїк, а точніше до площі де «запалюються» магічні фонтани Монжуїк…але мені не судилося побачити і просто побачити ці «танці» — фонтани, мабуть, приводили в порядок після зими і іспанських холодів. Я і в цьому випадку не засмутилася, значить є привід повернутися в Барселону ще раз, а я цього дуже хочу!
На наступний день була Саграда Фаміліа (без неї в Барселоні по-моєму, просто не можна), був Порт Барселони з величезними лайнерами і кораблями, з Колумбом вказує куди варто плисти що б знайти «Нову Землю».
Парк Гуель — ще одне творіння Гауді, який просто так не відпустить нікого, зі мною сталося так само! Я не сказала б, що це парк велике, однак він дуже затишний. Місце, де можна розглядати кожен сантиметр — це безсумнівно тут, у Парку Гуель.
Взагалі, про Барселону я можу говорити і розповідати нескінченно довго, так як в цьому місті все просякнуто своєю особливою атмосферою, любов’ю і загадками…беззастережно і безповоротно, я закохалася в тебе, Барселона!!! Обов’язково повернуся до тебе ще раз, а може і не раз, адже у тебе ще стільки всього мені невідомого, так що — дозволь мені тебе вивчити ще трохи більш докладно. ?
Сподіваюся не замучила і не набридла Вам своєю розповіддю… ви ж знаєте, про кохання можна твердити вічно!
З повагою, Ольга
Сподобалася стаття? Поділися з друзями.
Попередня статтяПодорож по Мальті
Наступна статтяПІДБИРАЄМО АВІАПЕРЕЛЬОТИ
